Колегія суддів Верховного Суду України розглянувши в судовому засіданні справу за заявою Особи 6, Особи 7 про відстрочку виконання рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 18.03.2010 в справі за позовом заступника прокурора Суворовського району м.Херсона в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі — ВАТ «Державний ощадний банк України») до Особи 6, Особи 7 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою ВАТ «Державний ощадний банк України» на ухвалу Комсомольського районного суду м.Херсона від 18.06.2010 та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 11.08.2010,

 ВСТАНОВИЛА:

         У червні 2010 року Особа 6, Особа 7 звернулися до суду із заявою про відстрочку виконання рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 18.03.2010.

Зазначали, що згідно з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції з них у солідарному порядку на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» було стягнуто 290350 грн. 63 коп. заборгованості за кредитним договором та судові витрати у справі. Не заперечуючи проти суми заборгованості й не оскаржуючи рішення суду, просили відстрочити виконання рішення у зв’язку з відсутністю коштів.

Ухвалою Комсомольського районного суду м.Херсона від 18.06.2010, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 11.08.2010, заяву Особи 6, Особи 7 задоволено: відстрочено виконання рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 18.03.2010 у справі №2-1076/2010 за вищезазначеним позовом до 20.06.2011.

У касаційній скарзі ВАТ «Державний ощадний банк України» просить скасувати постановлені ухвали судів, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви в повному обсязі.

Відповідно до п.2 розд.XIII «Перехідні положення» закону від 7.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду до 15.10.2010 і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом в порядку, який діяв до набрання чинності цим законом.

У зв’язку із цим справа підлягає розгляду в порядку ЦПК від 18.03.2004 в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із законом від 7.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів».

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи клопотання заявників про відстрочення виконання рішення суду про стягнення заборгованості за договором кредиту, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що у Особи 6 і Особи 7 скрутне матеріальне становище, що пов’язано з падінням доходів від підприємницької діяльності, а реалізація належного їм заставленого майна, а саме квартири за Адресою 1, в порядку задоволення вимог стягувача призведе до втрати єдиного житла та зупинення господарської діяльності заявників і, як наслідок, до значних матеріальних збитків, які не вирішать питання щодо погашення боргу за виконавчим листом.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна.

Судом установлено, що 8.10.2008 між ВАТ «Державний ощадний банк України» та Особою 6 було укладено кредитний договір №*, за умовами якого Особа 6 отримала кредит на суму 270 тис. грн. на споживчі потреби на строк 120 місяців з терміном остаточного погашення не пізніше 7.10.2018 та за умови сплати 20,5% річних. Крім того, з метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором того ж дня між ВАТ «Державний ощадний банк України» і Особою 7 було укладено договір поруки №** та іпотечний договір №***, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу, предметом іпотеки є трикімнатна квартира за Адресою 1.

У зв’язку з неналежним виконанням договору, рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 18.03.2010 з боржників у солідарному порядку на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» стягнуто 290350 грн. 63 коп. заборгованості за кредитним договором та судові витрати у справі . Рішення набрало чинності, але до цього часу не виконано.

Згідно з вимогами ст.373 ЦПК, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім’ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Проте зазначені вимоги закону залишилися поза увагою суду.

Ухвала суду не містить будь-яких висновків щодо наявності обставин, указаних у нормі закону, що утруднюють виконання рішення. Отримання боржниками доходів від підприємницької діяльності не в тому обсязі, в якому було заздалегідь заплановано, не є підставою для відстрочення виконання судового рішення.

Оскільки передбачених законом підстав для відстрочки виконання рішення суду у справі не встановлено, обставини, на які суд послався в ухвалі не є достатніми й винятковими, постановлені у справі ухвали судів про задоволення заяви Особи 6, Особи 7 про відстрочку виконання рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 18.03.2010 підлягають скасуванню з передачею питання на  вирішення до суду першої інстанції.

Керуючись стст.336, 342 ЦПК, колегія суддів Верховного Суду

 УХВАЛИЛА:

                Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити частково.

Ухвалу Комсомольського районного суду м.Херсона від 18.06.2010 та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 11.08.2010 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

головуючого — Патрюка М.В.,

суддів: Балюка М.І., Жайворонок Т.Є., Гуменюка В.І., Лященко Н.П.

 джерело: http://zib.com.ua